Статистика сайту

Погода у Рівному

Пошук на сайті

Ваш профіль

Опитування

 

ВОЛОДИМИР ТРОФИМОВ: ПОДАРУНКУ ДЛЯ СЕБЕ І ДЛЯ МІСТА НЕ ВИЙШЛО.

   18 жовтня рівненський гонщик Володимир Трофимов виступив у фіналі Гран-прі Челлендж-2008 на довгому треці (Фінал відбору на Гран-прі-2009 на довгому треці) в голландському місті Едуар.

   Нагадаємо нашим читачам, що цей був третій заключний фінал світових та європейських чемпіонатів, до яких в цьому році пробилися українські спортсмени. У фіналі чемпіонату Європи на трав'яному треці в голландському Сіддебурені Володимир Трофимов зайняв 7-е місце. В чеському Пардубіце, де відбувся фінал юніорського чемпіонату світу, Андрій Карпов фінішував на 13-му місці. І ось настала черга ще одної важливої гонки як для спідвейної України, так і для Володимира Трофимова. У разі проходження до вісімки найкращих за підсумками гонки в Едуарді рівнянин отримував право в наступному сезоні стартувати в світовій серії Гран-прі на довгому треці. Мабуть, непотрібно додатково пояснювати, який це престиж і для гонщика, і для країни та міста, яке він представляє.

   Разом з Трофимовим до Нідерландів вирушили Ярослав Полюхович (в якості механіка) та Ілля Бондаренко, який мав виступати перед гонкою в заїзді «Останній шанс». У разі зайняття в ньому першого або другого місця Ілля отримував місце в основній сітці змагань, третє або четверте місце давало гонщика статус запасного на змаганнях в Едуарді.
Весь тиждень, який передував гонці, в Едуарді лили дощі. Організатори, як могли рятували доріжку, а ось вся місцевість навколо перетворилося на суцільне болото, по якому найкраще було пересуватися в резинових чоботях. Що, до речі, і робили і гонщики, і деякі завбачливі глядачі. Добре хоч, що дощ припинився в день гонки і не став на заваді проведенню фіналу.
  Далі передаємо слово Володимиру Трофимову, який розповів нам деякі подробиці гонки.
   Володимир Трофимов: «На жаль, ті негаразди, які переслідували мене в Україні напередодні гонки, продовжилися і в Нідерландах, в Едуарді. На гонку приїхав Егон Мюллер, але без ... двигуна для мене. Сказав, що не встиг зробити його, оскільки було багато замовлень. Можливо просто хтось запропонував більше грошей, і поїхав на «моєму» двигуні. Пред'являти якісь претензії я не став, якби в мене був би час, щоб приїхати до нього в майстерню, гадаю двигун в мене був би, але ж часу зовсім не було через ті проблеми, про які я говорив перед виїздом з Рівного. Довелося покладатися на той двигун, який я робив собі сам в проміжках між візитами до голландського посольства та ремонтом буса. Змагання передувало тренування вранці в день гонки. Воно складалося з двох стартів під стрічку. Один з них я виграв, в другому прийшов другим. В принципі, не головне, яким ти фінішував, головне, який час показав при проходженні одного кола. Організатори змагань потім оголосили час усіх спортсменів: я був в п'ятірці найкращих. Це, звісно, додало оптимізму. Дуже не пощастило вже на тренуванні Іллі Бондаренко. Ми з ним стартували разом, плюс ще два гонщики. Я їхав три кола першим, потім вирішив, що достатньо «навантажувати» двигун, скинув газ та підняв руку вверх. Два спортсмени, що їхали за мною теж збавили оберти, а Ілля чомусь, навпаки, «закусив» газ, на повній ході ввійшов в поворот, не впорався з керуванням, допустив падінням, проламав, навіть, своєю технікою паркан. На щастя, він не травмувався, але стартувати в змаганнях в нього вже не було на чому. На заїзд «Останній шанс» я дав Бондаренко свій двигун, але, звісно, що стартувати в гонці на одній і тій самій техніці двом спортсменам одночасно, було нереально. Втім, дістатися фінішу Іллі в цьому заїзді не вдалося, він зійшов, а якби був, хоча б, четвертий, то був би запасним в фіналі.
   Настала черга основних стартів фіналу. Я стартував вже в другому заїзді. Програв старт, опинився на п'ятому місці, але пройшов спочатку голландця Ейбергена, а потім італійця Міланезе. Сам для себе зауважив, що початок доволі непоганий, і, мабуть, наврочив... На третьому колі в мене «заклинив» двигун. Звісно, що зійшов з дистанції, але найстрашніше не це, а те, що реально далі мені не було на чому стартувати. Мій двигун мав бути запасним на цих змаганнях, основним мав бути двигун від Мюллера, а після свого першого заїзду я опинився фактично без техніки. Щоправда, під час проходження технічного контролю перед гонкою я занотував в якості запасного двигуна, ще один мій, який лежав в бусі, і який я в цьому сезоні майже не використовував і не готував, оскільки він давно вже вичерпав свій ліміт стартів. Але зараз ситуація така, що потрібно було хоч на чомусь, але виїжджати в заїзди. Наступний заїзд для мене - шостий. Тепер вже старт мені вдався непоганий, але одразу і справа, і зліва мене проходять майже усі суперники. Розумію, що на такій техніці далеко не заїдеш, боротися за чільну вісімку стало нереально. Наступний заїзд і знову «одиничка» в скарбничку. Це означає, що я вже не попадаю ні у фінал «А», ні у фінал «В». Шкода, тому що проходять мене гонщики, які були далеко позаду під час тренування, яких я вже неодноразово перемагав в цьому сезоні, як в офіційних змаганнях, так і в товариських гонках. Але, це  - спорт, тут в кожній конкретній гонці потрібно доводити, що ти кращий за інших. Минулі заслуги тут не рахуються. Суперники ретельніше підготувалися до цього фіналу і досягли свого. Мені ж дістався старт лише у фіналі «С» серед найслабших того вечора гонщиків, в якому я ризикував, взагалі, «втратити» і запасний двигун, з великими проблемами дістався до фінішу. Шкода, тому що хотів зробити подарунок у вигляді стартів в Гран-прі в наступному році і собі, і Рівному, яке буде святкувати в наступному році 50 років спідвею в нашому місті. Але не вийшло. Користуючись нагодою хочу через ваше видання подякувати федерації мотоциклетного спорту України (віце-президент Сергій Лятосинський) за те, що вони вперше за 17 років моїх виступів за Україну в офіційних міжнародних змаганнях надали мені фінансову допомогу на оплату поїздки на змагання. Приємно, що на протязі всього сезону осторонь моїх проблем не залишалося управління в справах сім'ї, молоді та спорту Рівненської міської ради (начальник - Сергій Шевчук). Завершувати кар'єру не збираюся, буду в наступному сезоні знову штурмувати вершини та намагатимусь таки попасти в Гран-прі на довгому треці. Сподіваюся, що в наступному сезоні підтягнеться і Ярослав Полюхович».
  А перемогу в змаганнях здобув чемпіон Європи 2008 року француз Стефан Тресарр'ю, головний вибух цьогорічного сезону на довгих та трав'яних треках.

 

Заїзд «Останній шанс»
Гонщик	Країна	М
Сьорд Розенберг	Нідерланди	1.
Пол Купер	Велика Британія	2.
Павел Ондрашик	Чехія	3.
Марк Стейкема	Нідерланди	С
Ілля Бондаренко	Росія	С
Зденек Шнайдервінд	Чехія	н/с

 

№	Гонщик	Країна	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	СО	C	B	A	М
3	Стефан Трессар'ю	Франція	1					5			5			5	16			1.	1.
1	Бернд Дінер	Німеччина	5			5			5			4			19			2.	2.
10	Річард Халл	Велика Британія		4		4				5		3			16			3.	3.
11	Йорг Теббе	Німеччина		5			4				2		5		16			4.	4.
14	Алессандро Міланезе	Італія			3		5				3			4	15			5.	5.
18	Пол Купер	Велика Британія			5			4			4		П/В		13			6.	6.
6	Річард Спейсер	Німеччина	4					2		2		5			13		1.		7.
2	Яннік де Йонг	Нідерланди	2				3			3			4		12		2.		8.
9	Річард Вольфф	Чехія		2				3		4			2		11		3.		9.
16	Ерік Ейберген	Нідерланди			2	2			4					3	11		4.		10.
8	Себастьян Трессар'ю	Франція		3			1		3			С			7		5.		11.
5	Стефан Катт	Німеччина	3				2		2					1	8		6.		12.
4	Рене Лехтінен	Фінляндія	П			3					0		1		4	1.			13.
15	Херберт Рудольф	Німеччина			1			0	0			1			2	2.			14.
13	Даніель Бачер	Німеччина			С	1				1			3		5	3.			15.
12	Володимир Трофимов	Україна		С				1	1					2	4	4.			16.
19	Павел Ондрашик	Чехія									1	2		С	3	5.			17.
17	Сьорд Розенберг	Нідерланди			4		0			С		н/с			4	н/с			18.
7	Сірг Шутцбах	Німеччина		1		0					н/с			н/с	1				19.